62.Аналіз моделі макроекономічної політики.

Макроекономічна політика може розглядатись як цілеспрямована зміна стану системи, зумовлюваного змінами параметрів останньої. Параметри системи можна поділити на дві групи: структурні характеристики системи та стани зовнішнього середовища. Припускається, що параметри системи є взаємно незалежними; це дозволяє обчислювати ефекти застосування конкретної політики у «чистому» вигляді за сталих значень усіх інших, окрім обраного, параметрів системи.У загальному випадку m-мірний вектор V вважається вектором допустимих макроекономічних політик, а n-мірний вектор X — вектор станів макроекономіки. Макроекономічна рів­новага здебільшого описується векторно-матричним рівнянням: де F(X, V) — матриця розмірності nm, що характеризує структуру макроекономіки та її взаємодію із зовнішнім середовищем, чи «надсистемою». Вектор рівноважного стану макроекономіки є функцією параметрів системи: Для малого околу точки рівноваги зміни макроекономічної політики (вектор V) і зміни стану системи (вектор X^*) задовольняють рівняння: (14.3) звідси маємо, що ефекти макроекономічних політик визначаються матричним рівнянням: (14.4) де I — одинична матриця, а Добуток двох матриць, які записані в правій частині (14.4) (матриці на вектор), характеризує реакції макроекономіки на зміну параметрів системи, котрі інтерпретуються як реалізація (допустимої множини) макроекономічних політик. Ефекти різних макроекономічних політик досліджують ізольовано, тобто всі параметри системи вважають фіксованими, окрім одного, а для кожної конкретної політики обчислюється мультиплікатор такого вигляду: (14.6 де — n-мірні вектори-стовпчики ефектів i-ї макроекономічної політики.