logo
МЕ ГОС

64.Узгодженість цілей і засобів моделі макроекономічної політики.

Макроекономічні моделі допомагають побачити відносну суперечливість різних цілей політики макроекономічної стабілізації, забезпечити узгодженість (когерентність) цілей стабілізаційної політики і засобів (інструментів) щодо їх досягнення. Роз­гляньмо простий приклад.Нехай відкрита макроекономіка представлена двома координатами: станом платіжного балансу y1 та рівнем зайнятості y2. Рівноважні значення цих показників подамо як функції стану агрегованого попиту x1 і обмінного курсу x2, тобто векторно-матрич­не рівняння рівноваги має вигляд: Цілями короткотермінового розвитку оберемо поліпшення платіжного балансу і підвищення зайнятості: Стандартними інструментами макроекономічної стабілізації можуть слугувати зростання агрегованого попиту разом з політикою знецінення національної валюти, тобто вектор інструментів має вигляд: У цілому політика макроекономічної стабілізації заміщується системою: (14.9) Якісний аналіз системи допомагає зрозуміти, зокрема, чому поставлені цілі є відносно суперечливими. Матриця коефіцієнтів чутливості цілей щодо зміни засобів має, виходячи з економічних міркувань, такі знаки: Це означає, що підвищення агрегованого попиту (dx1), наприклад розширенням пропозиції грошей, сприяє скороченню безробіття (f21 > 0). Одночасно зростання грошової маси погіршує стан платіжного балансу (f11 < 0), оскільки збільшує попит на іноземну валюту.