6.Особливості економічних спостережень і вимірів. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
Залежно від модельованих об’єктів і призначення моделей використовувана в них вихідна інформація має суттєво відмінний характер і походження. Вона може бути розподіленою на дві категорії: щодо минулого розвитку та сучасного стану об’єктів (економічне спостереження й опрацювання) і про майбутній розвиток об’єктів, які включають дані про очікувані зміни, їхні внутрішні параметри та зовнішні умови (прогнози). Друга категорія інформації є результатом самостійних досліджень, які також можуть проводитися за допомогою моделювання. Методи економічних спостережень і використання результатів цих спостережень розробляються економічною статистикою. В економіці чимало процесів, які є масовими: вони характеризуються закономірностями, які не проявляються на підставі лише одного чи кількох спостережень. Тому моделювання в економіці має спиратися на масові спостереження. Дослідження кількісних відношень економічних процесів і явищ спирається на економічні виміри. Точність проведення вимірювань значною мірою впливає на точність кінцевих результатів кількісного аналізу. Тому необхідною умовою використання математичного моделювання є вдосконалення вимірювачів. Застосування математичного моделювання загострило проблему вимірювання і кількісного зіставлення різних аспектів і явищ соціально-економічного розвитку та повноти одержуваних даних, захист їх від навмисних і технічних викривлень. Моделювання економіки сьогодні найбільш актуальними проблемами вдосконалення економічних вимірювачів є: оцінка результатів інтелектуальної діяльності; побудова узагальнюючих показників соціально-економічного розвитку; вимірювання ефектів зворотних зв’язків.
Для класифікації цих моделей використовують різні класифікаційні ознаки. За цільовим призначенням економіко-математичні моделі поділяються на теоретико-аналітичні, що використовуються під час дослідження загальних властивостей і закономірностей економічних процесів, і прикладні, що застосовуються у розв’язанні конкретних економічних задач. Відповідно до загальної класифікації математичних моделей вони поділяються на функціональні та структурні, а також проміжні форми (структурно-функціональні) Типовими структурними моделями є моделі міжгалузевих зв’язків. Функціональні моделі це модель поведінки споживачів в умовах товарно-грошових відносин. Один і той самий об’єкт може описуватись одночасно і структурною, і функціональною моделями. Наприклад, для планування окремої галузевої системи використовується структурна модель, а на народногосподарському рівні кожна галузь може бути подана функціональною моделлю. За способами відображення чинника часу економіко-математичні моделі поділяються на статичні й динамічні. У статичних моделях усі залежності відносять до одного моменту чи періоду часу. Динамічні моделі характеризують зміни економічних процесів у часі. Моделі поділяють на дескриптивні та нормативні. Дескриптивні моделі відповідають на запитання: як це відбувається чи як це найімовірніше може розвиватися далі? Іншими словами, вони лише пояснюють факти, які спостерігалися, чи дають прогноз. Нормативні моделі відповідають на запитання: як це має бути? Тобто передбачають цілеспрямовану діяльність. Типовим прикладом нормативних моделей є моделі оптимального (раціонального) планування. Класифікація видів математичних моделей може проводитися й за такими ознаками: аналітичне та комп’ютерне моделювання. Для аналітичного моделювання характерним є те, що процеси функціонування елементів системи записують у вигляді деяких математичних співвідношень чи логічних умов. Комп’ютерне моделювання характеризується тим, що математична модель системи подається у вигляді деякого алгоритму та програми, придатної для її реалізації на комп’ютері, що дозволяє проводити з нею обчислювальні експерименти. З розвитком економіко-математичних досліджень ускладнюється й проблема класифікації моделей, що використовуються.
- 1. Економіка - як об’єкт моделювання. Предмет, метод, завдання моделювання економіки.
- Еволюційна економіка. Синергетична економіка.
- 5.Моделювання як метод наукового пізнання. Особливості, принципи математичного моделювання економіки.
- 6.Особливості економічних спостережень і вимірів. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- 7. Етапи економіко-математичного моделювання.
- 8.Роль прикладних економіко-математичних досліджень.
- 9. Основні аспекти імітаційного моделювання.
- 10. Послідовність створення математичних імітаційних моделей.
- 11. Побудова алгоритму і створення комп’ютерної програми.
- 12.Моделювання випадкових величин.
- 13.Модель організація рекламної кампанії.
- 14Модель взаємозаліку боргів підприємства.
- 15.Модель оцінювання ринкової вартості підприємства.
- 16.Модель вибору інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів.
- 17.Модель прогнозування обсягів податкових надходжень з урахуванням ризику.
- 18.Модель політичного ризику, валовий внутрішній продукт та зовнішній борг.
- 19.Загальне поняття та економічний зміст виробничої функції.
- 21.Виробничі функції з взаємозамінними ресурсами.
- 31.Моделі і методи процесу обчислення економічних систем.
- 32.Рейтинг – як засіб класифікації економічних об’єктів.
- 40.Постановка завдання моделювання процесу поведінки споживачів.
- 44.Модель Еванса.
- 45. Модель Вальраса.
- 46.Постановка завдання процесу моделювання банків.
- 47.Побудова моделей банківської діяльності.
- 48.Банки і стохастичне моделювання фінансових потоків.
- 49.Найпростіша мультиплікативна модель динаміки фінансового ресурсу.
- 50.Моніторинг стохастичної динаміки фінансового ресурсу комерційного банку.
- 51.Рекурентні моделі динаміки фінансового ресурсу комерційного банку.
- 52.Постановка завдання побудови ммб.
- Принципова схема міжгалузевого балансу (мгб)
- 53.Побудова економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу.
- 54.Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників.
- 55.Застосування балансових моделей у задачах маркетингу.
- 57.Класична модель ринкової економіки: Ринок робочої сили. Ринок грошей. Ринок товарів.
- 58.Модель Кейнса.
- 59.Модель Солоу.
- 60.Перехіднй режим у моделі Солоу.
- 61.«Золоте правило накопичення».
- 62.Аналіз моделі макроекономічної політики.
- 63.Стабілізація системи макроекономічної політики.
- 64.Узгодженість цілей і засобів моделі макроекономічної політики.
- 65.Податки, бюджетний дефіцит і виробництво у моделі макроекономічної політики.