29. Методи знаходження початкового опорного плану транспортної задачі.
Розглянемо методи північно-західного кута, мінімальної вартості, подвійної переваги та метод апроксимації Фогеля.
Ідея методу північно-західного кута полягає в тому, що заповнення таблиці починають, не враховуючи вартостей перевезень, з лівого верхнього (північно-західного) кута. У клітину записують менше з двох чисел а1 та b1. Далі переходять до наступної клітини в цьому ж рядку або у стовпчику і заповнюють її, і т. д. Закінчують заповнення таблиці у правій нижній клітинці.
Ідея методу мінімальної вартості полягає в тому, що на кожному кроці заповнюють клітинку таблиці, яка має найменшу вартість перевезення одиниці продукції. Такі дії повторюють доти, доки не буде розподілено всю продукцію між постачальниками та споживачами.
Метод подвійної переваги. Якщо розмірність задачі досить велика, то перебір за методом мінімальної вартості ускладнюється. В такому разі спростити пошук клітин з найменшими вартостями можна, застосовуючи метод подвійної переваги.
Таблицю починають заповнювати з клітинок, позначених двічі (які містять вартості, що є мінімальними і в рядку, і в стовпчику). Далі заповнюють клітинки, позначені один раз (що містять мінімальні вартості або в рядку, або в стовпчику), а вже потім — за методом мінімальної вартості.
Застосування для побудови опорного плану даного методу уможливлює отримання найменшого у зіставленні з розглянутими вище значення цільової функції. Отже, такий план є найближчим до оптимального.
Метод апроксимації Фогеля. За цим методом на кожному кроці визначають різницю між двома найменшими вартостями в кожному рядку і стовпчику транспортної таблиці. Ці різниці записують у спеціально відведених місцях таблиці — знизу та справа у кілька рядків та стовпчиків, що відповідають крокам заповнення таблиці. З-поміж усіх різниць вибирають найбільшу і у відповідному рядку чи стовпчику заповнюють клітинку з найменшою вартістю. Якщо ж однакових найбільших різниць кілька, то вибирають будь-який відповідний рядок або стовпчик. Коли залишається незаповненим лише один рядок або стовпчик, то обчислення різниць припиняють, а таблицю продовжують заповнювати за методом мінімальної вартості.
Даний метод побудови опорного плану враховує не лише маршрути з мінімальними витратами перевезень продукції, але й співвідношення витрат у рядку чи стовпчику, тобто розраховується наскільки, може збільшитися вартість постачання на наступних кроках процедури, якщо не здійснити на поточному кроці постачання в клітину з мінімальною вартістю.Метод апроксимації Фогеля дає змогу особливо для задач великих розмірностей скласти найкращий опорний план.
- 1. Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування. Допустимий та оптимальний план задачі лінійного програмування.
- 2. Завдання економетричного дослідження.
- 3. Двоїстість у лінійному програмуванні. Економічний зміст двоїстих оцінок.
- 4. Правила побудови двоїстих задач.
- 5. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування.
- 6. Означення економетричної моделі.
- 7. Метод множників Лагранжа розв'язування нелінійних задач оптимізації.
- 8. Симплексний метод зі штучним базисом. Ознака оптимальності плану зі штучним базисом.
- 9. Етапи побудови економетричної моделі.
- 10. Довірчі інтервали значень парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 11 .Довірчі інтервали параметрів парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 12. Довірчі інтервали прогнозного значення парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 13. Алгоритм графічного методу розв'язування задач лінійного програмування.
- 14. Перша основна теорема двоїстості.
- 15. Друга основна теорема двоїстості.
- 16. Третя основна теорема двоїстості.
- 17. Довірчі інтервали для прогнозного значення Yp загальної лінійної економетричної моделі із заданою надійністю .
- 18. Оператор оцінювання 1мнк.
- 19. Економічна та математична постановка задачі дрібно-лінійного програмування.
- 20. Графічний метод розв'язування задач дрібно лінійного програмування.
- 21 .Алгоритм симплексного методу для задач лінійного програмування.
- 22. Метод розв'язування задачі дрібно лінійного програмування у загальному вигляді.
- 27. Постановка транспортної задачі.
- 28. Методи розв'язання транспортної задачі.
- 29. Методи знаходження початкового опорного плану транспортної задачі.
- 30. Порівняльна характеристика задач лінійного і нелінійного програмування.
- 1. Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування. Допустимий та оптимальний план задачі лінійного програмування.
- 2. Завдання економетричного дослідження.