13. Алгоритм графічного методу розв'язування задач лінійного програмування.
Для розв’язування двовимірних задач лінійного програмування, тобто задач із двома змінними, а також деяких тривимірних задач застосовують графічний метод, що ґрунтується на геометричній інтерпретації та аналітичних властивостях задач лінійного програмування. Обмежене використання графічного методу зумовлене складністю побудови багатогранника розв’язків у тривимірному просторі (для задач з трьома змінними), а графічне зображення задачі з кількістю змінних більше трьох взагалі неможливе.
Розглянемо задачу.
Знайти
(2.17)
за умов:
(2.18)
.(2.19)
Розв’язати задачу лінійного програмування графічно означає знайти таку вершину багатокутника розв’язків, у результаті підстановки координат якої в (2.17) лінійна цільова функція набуває найбільшого (найменшого) значення.
Алгоритм графічного методу розв’язування задачі лінійного програмування складається з таких кроків:
1. Будуємо прямі, рівняння яких дістаємо заміною в обмеженнях задачі (2.18) знаків нерівностей на знаки рівностей.
2. Визначаємо півплощини, що відповідають кожному обмеженню задачі.
3. Знаходимо багатокутник розв’язків задачі лінійного програмування.
4. Будуємо вектор , що задає напрям зростання значення цільової функції задачі.
5. Будуємо пряму с1х1 + с2х2 = const, перпендикулярну до вектора .
6. Рухаючи пряму с1х1 + с2х2 = const в напрямку вектора (для задачі максимізації) або в протилежному напрямі (для задачі мінімізації), знаходимо вершину багатокутника розв’язків, де цільова функція набирає екстремального значення.
7. Визначаємо координати точки, в якій цільова функція набирає максимального (мінімального) значення, і обчислюємо екстремальне значення цільової функції в цій точці.
- 1. Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування. Допустимий та оптимальний план задачі лінійного програмування.
- 2. Завдання економетричного дослідження.
- 3. Двоїстість у лінійному програмуванні. Економічний зміст двоїстих оцінок.
- 4. Правила побудови двоїстих задач.
- 5. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування.
- 6. Означення економетричної моделі.
- 7. Метод множників Лагранжа розв'язування нелінійних задач оптимізації.
- 8. Симплексний метод зі штучним базисом. Ознака оптимальності плану зі штучним базисом.
- 9. Етапи побудови економетричної моделі.
- 10. Довірчі інтервали значень парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 11 .Довірчі інтервали параметрів парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 12. Довірчі інтервали прогнозного значення парної лінійної функції регресії із заданою надійністю .
- 13. Алгоритм графічного методу розв'язування задач лінійного програмування.
- 14. Перша основна теорема двоїстості.
- 15. Друга основна теорема двоїстості.
- 16. Третя основна теорема двоїстості.
- 17. Довірчі інтервали для прогнозного значення Yp загальної лінійної економетричної моделі із заданою надійністю .
- 18. Оператор оцінювання 1мнк.
- 19. Економічна та математична постановка задачі дрібно-лінійного програмування.
- 20. Графічний метод розв'язування задач дрібно лінійного програмування.
- 21 .Алгоритм симплексного методу для задач лінійного програмування.
- 22. Метод розв'язування задачі дрібно лінійного програмування у загальному вигляді.
- 27. Постановка транспортної задачі.
- 28. Методи розв'язання транспортної задачі.
- 29. Методи знаходження початкового опорного плану транспортної задачі.
- 30. Порівняльна характеристика задач лінійного і нелінійного програмування.
- 1. Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування. Допустимий та оптимальний план задачі лінійного програмування.
- 2. Завдання економетричного дослідження.