Додатки Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

При наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) в умовах надзвичайних ситуацій , одночасно великій кількості постраждалих, можуть виникнути певні проблеми, які не мають місця в повсякденній практиці охорони здоров’я, а саме: нестача необхідної кількості медичних працівників, підготовлених для роботи в екстремальних умовах, медичного і санітарно-технічного майна, обладнання, транспортних засобів, медичних закладів, готових прийняти постраждалих тощо. Ці проблеми існуючими силами адміністративної території, де сталася надзвичайна ситуація, вирішити практично неможливо. В таких випадках на допомогу має прийти держава. З цією метою та згідно з Законами України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про правові засади цивільного захисту” розбудовується єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту населення і територій, невід’ємною складовою якої є Державна служба медицини катастроф.

Для ефективного функціонування системи потрібна своєчасна, безперервна, повна та достовірна інформація, без якої важко оцінити реальну обстановку, можливості сил та засобів відповідних служб, призначених для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

З метою інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття рішень та контролю за їх виконанням з питань надзвичайних ситуацій в масштабах держави створена Урядова інформаційно-аналітична система (УІАС). Основним призначенням цієї системи є забезпечення Уряду та інших органів виконавчої влади достовірною інформацією щодо екологічної безпеки та факторів ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Функціональна підсистема МОЗ України, в межах УІАС, виконує дві головні функції:

• забезпечує потреби Уряду та інших органів виконавчої влади терміновою та аналітично-професійною інформацією щодо можливих медико-санітарних наслідків у разі виникнення надзвичайних ситуацій, наявності реальних сил і засобів системи охорони здоров’я для їх ліквідації;

• здійснює інформаційну взаємодію з управліннями охорони здоров’я обласних, міських держадміністрацій, установами і закладами охорони здоров’я при виникненні або загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.

Залежно від обстановки, масштабу прогнозованої, або такої що виникла, надзвичайної ситуації, за рішенням відповідно МОЗ України, управлінь охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій у межах конкретної території встановлюється один з наступних режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій:

• повсякденної діяльності – в разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій тощо;

• підвищеної готовності – у разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації;

• надзвичайності ситуації – в разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

Ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України має 4 рівні.

До базового або першого рівня входять первинні заклади (установи) охорони здоров’я (станції ШМД, поліклініки, амбулаторії, ФАПи, СЕС).

Вузли другого рівня розгорнуті на базі центральних районних (міських) лікарень.

Основні вузли третього рівня розгорнуті на базі територіальних центрів ЕМД.

Основний вузол інформаційної підсистеми МОЗ розгорнутий на базі головного закладу Державної служби медицини катастроф – Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; це четвертий рівень інформаційно-аналітичної системи (рівень МОЗ України).

Передача інформації про виникнення (або загрозу виникнення) надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров’я, що перший отримав інформацію про надзвичайну ситуацію, до центрального вузла підсистеми МОЗ, поступово проходячи всі 4 рівні інформаційної системи.

Інформація про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного та регіонального рівнів повинна надійти до центрального вузла негайно, а місцевого та об’єктового рівнів – протягом 2-х годин.

Первинна інформація може поступити з наступних джерел, а саме від:

• бригади швидкої медичної допомоги, що першою прибула в зону надзвичайної ситуації ;

• постраждалих, які звернулися за медичною допомогою в заклад охорони здоров’я;

• свідків надзвичайної ситуації , що опинились на місці події;

• керівників або чергової служби об’єкту економіки;

• керівництва або чергової служби держадміністрацій;

• чергової служби МВС, ДАІ;

• засобів масової інформації.

Отримана первинна інформація має бути зареєстрована, оцінена, доведена в залежності від результатів оцінки до вищого рівня управління. Оцінка інформації на початковому етапі передбачає перевірку її достовірності, попереднє визначення кодів і рівня надзвичайної ситуації . Для визначення останніх показників необхідно користуватись постановою Уряду “Про порядок класифікації надзвичайної ситуації”. Передбачається, що працівники, які залучаються в Урядову інформаційно-аналітичну систему, повинні мати відповідну підготовку з цих питань. Мінімальний комплект обладнання робочого місця вузла будь-якого рівня передбачає наявність телефону та комп’ютера, що працює в системі електронної пошти. Після передачі інформації до вузла МОЗ вузол територіального рівня приступає до уточнення медико-санітарних надзвичайної ситуації, організації їх ліквідації, розробки пропозицій щодо вводу в дію “Плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайній ситуації”.

Вузол МОЗ, отримавши інформацію про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки, уточнює ситуацію, доводить інформацію до центрального вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації Урядової інформаційно-аналітичної системи та до керівництва МОЗ.

Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти, що стосуються ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної ситуації дає можливість органам управління охороною здоров’я, що відповідають за організацію екстреної медичної допомоги постраждалим, приймати управлінські рішення відповідно до ситуації.

Окрім цього, важливою функцією підсистеми МОЗ є створення бази даних. Вона має забезпечити проведення науково-обґрунтованого прогнозування можливого виникнення надзвичайної ситуації і її наслідків, сприяти розбудові ефективної системи запобігання та обґрунтування оптимальних заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків, запобігти яких неможливо.

Кожна надзвичайна ситуація має бути проаналізована на всіх рівнях інформаційно-аналітичної системи. Глибина аналізу, висновки та прогноз, безумовно, залежать від обсягу існуючої інформації, рівня технічного та інтелектуального забезпечення, яким володіє вузол.