1.2 Принципи моделювання динамічних систем
інвестиція моделювання динамічний програмування
Розглядаються основні принципи моделювання динамічних систем, у стислій формі відображаючи той достатньо багатий досвід, що накопичений до теперішнього часу в області розробки й використання математичних моделей динамічних систем.
- Принцип інформаційної достатності. При повній відсутності інформації про досліджувану систему побудова її моделі неможлива. При наявності повної інформації її моделювання позбавлене змісту. Існує деякий критичний рівень апріорних відомостей про систему (рівень інформаційної достатності), при досягненні якого може бути побудована її адекватна модель.
- Принцип здійсненності. Створювана модель повинна забезпечувати досягнення поставленої мети дослідження з імовірністю, що істотно відрізняється від нуля, і за кінцевий час. Звичайно задають деяке граничне значення імовірності досягнення цілі моделювання , а також прийнятну границю часу досягнення цієї мети. Модель вважають здійсненною, якщо може бути виконана умова .
- Принцип множинності моделей. Даний принцип, незважаючи на його місцезнаходження у даній класифікації, є ключовим. Мова йде про те, що створювана модель повинна відбивати в першу чергу ті властивості реальної системи (або явища), які впливають на обраний показник ефективності. Відповідно при використанні будь-якої конкретної моделі визнаються лише деякі сторони реальності. Для більш повного її дослідження необхідний ряд моделей, що дозволяють із різних сторін і з різним ступенем детальності відбивати розглянутий процес.
- Принцип агрегування. У більшості випадків складну систему можна представити такою, що складається з агрегатів (підсистем), для адекватного математичного опису яких виявляються придатними деякі стандартні математичні схеми. Принцип агрегування дозволяє, крім того, досить гнучко перебудовувати модель залежно від завдань дослідження.
- Принцип параметризації. У ряді випадків система, що моделюється, має у своєму складі деякі відносно ізольовані підсистеми, що характеризуються певним параметром, у тому числі векторним. Такі підсистеми можна заміняти в моделі відповідними числовими величинами, а не описувати процес їхнього функціонування. При необхідності залежність значень цих величин від ситуації може задаватися у вигляді таблиці, графіка або аналітичного вираження (формули). Принцип параметризації дозволяє скоротити обсяг і тривалість моделювання. Однак треба мати на увазі, що параметризація знижує адекватність моделі [7].
- ВСТУП
- 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНИХ СИСТЕМ
- 1.1 Основні поняття теорії моделювання
- 1.2 Принципи моделювання динамічних систем
- 1.3 Моделі і методи прийняття управлінських рішень з урахуванням фактору часу
- 1.4 Моделі динамічного програмування
- 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДИНАМІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
- 2.1 Постановка задачі динамічного програмування. Основні умови й область застосування
- 2.2 Складання математичної моделі динамічного програмування
- 2.3 Етапи рішення задачі динамічного програмування
- 3. Оптимальний розподіл інвестицій, як задача динамічного програмування
- ВИСНОВКИ
- Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- 28. Економічний зміст, деякі типи задач та моделі динамічного програмування. Алгоритм методу динамічного програмування.
- Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- Теоретичні відомості:
- 8.3. Прикладні моделі динамічного програмування (модель оптимального розподілу фінансових ресурсів між інвестиційними проектами)
- 27. Назвіть методи розв’язування задач динамічного програмування.
- 38.Сформулюйте задачу динамічного програмування
- 3.13. Основи динамічного програмування (20 год)
- Наведіть та опишіть методи моделювання і оптимізації рішень
- Розділ 10 імовірнісні моделі динамічного програмування